[SIZE=+1][FONT=Times][COLOR=indigo]Ти навіть не уявляєш...як складно не думати про тебе...коли ти знову скрізь...
знову поряд...і поруч...
Впевнена ти з нею...я з ним...та я думаю..дихаю..і живу тобою..навіть тоді,коли ти затамовуєш подих...
Мої внутрощі кричать...розриваються від істерик..та я вміло приховую ці емоції від інших...
Посміхаюсь..і стаю їхнім антидепресантом...та і твоїм теж...
от тільки хто стане моїм лікарем...чий це обов*язок...???
Наболіло...
п.с...як добре..що ти не читаєш мій днев...знову радію цьому...[/COLOR][/FONT][/SIZE]